Поради медсестри
Лишай. Профілактика захворювання
Сутність на види лишаїв
Лишай – це шкірне високозаразне захворювання людини. Під цією назвою об’єднаний цілий комплекс різних патологічних запальних процесів на шкірі, збудниками яких виступають грибки, віруси. Причини виникнення, а також збудники деяких видів лишаю досі залишаються тільки теоретичним здогадками. Тільки виникнення стригучого лишаю у людини доведено впровадженням 2 видів грибків у шкірний покрив. Також переконливо і обґрунтовано те, що поява оперізувального лишаю пов’язана з герпетичною інфекцією.
У людини можуть розвиватися такі види лишаю:
Рожевий лишай: його збудник поки не відомий, вважається, що його виникнення пов’язано з застудою, грипом, ГРВІ, коли ослаблений організм, він проявляється як застуда на шкірі. Тому не можна активно лікувати цей вид лишаю, через 1,5, максимум 2 місяці лишай самостійно проходить. Рожевий лишай, як практично всі лишаї, алергічні реакції та інші шкірні захворювання на самому початку проявляються рожевими плямами на шкірі, які спочатку найчастіше бувають поодинокими, а потім поширюються і стають більш численними (висівкоподібний, стригучий, оперізувальний, червоний плоский лишай). Не можна займатися самодіагностикою і самолікуванням, встановлювати собі діагноз по фото і опису хвороби. Тільки дерматолог може диференціювати вид шкірного ураження, і в першу чергу слід звертатися до фахівця. Оскільки лікування всіх видівлишаю досить по-різному і має призначатися тільки дерматологом.
Стригучий лишай, мікроспорія, трихофітія гладкої шкіри, дерматомікози: збудником є грибки, один вигляд якого передається від тварин, другий виникає тільки у людини. Висівкоподібний, кольоровий, різнокольоровий лишай це також грибкове захворювання, сонячний грибок, його збудником є Microsporon furfur – патогенний нитчастий грибок. Особливістю цього виду грибка є зміна кольору ураженої шкіри після засмаги, з темного на знебарвлений, без лікування взимку відбувається зворотня зміна кольору.
Оперізуючий лишай, герпес: найбільш вивчений вид лишаю, збудником якого є вірус герпесу Зостер, характерною особливістю якого є інтенсивні больові відчуття під час прогресування хвороби.
Червоний плоский лишай: мало вивчено походження цього виду лишаю у людини. Лікування також вважається достатньо складним. Передбачається, що різні неврогенні, обмінні порушення в організмі у відповідь на фізичні або хімічні фактори можуть провокувати виникнення активації якогось вірусу в організмі.
Профілактика лишаїв:
Оскільки кожний з видів має різне походження, відповідно, і лікування лишаю у людини кожного типу відрізняється і спрямоване на боротьбу з конкретним збудником – певним видом грибка або вірусом. Щоб диференціювати будь-яке шкірне захворювання, слід звертатися до дерматолога, який або на підставі огляду встановить діагноз, або буде потрібно здати зіскрібок з пошкодженої ділянки на бактеріальний аналіз. І тільки після уточнення діагнозу, встановлення тяжкості, глибини ураження, тривалості захворювання, з урахуванням віку і супутніх хвороб, лікар призначить відповідне лікування лишаю.
Основним фактором попередження будь-якої хвороби є здоровий імунітет малюка, зміцнювати який необхідно з самого раннього дитинства. Крім цього слід:
- забезпечити дитині повноцінне харчування;
- систематично робити з малюком зарядку;
- регулярно проводити загартовування дитячого організму;
- включати особливо в осінній та зимовий період додатковий прийом вітамінно-мінерального комплексу.
- стежити, з ким грає ваш малюк. Поясніть йому, що після гри з улюбленим тваринам необхідно мити руки з милом. Періодично перевіряйте стан шкіри на наявність позбавляючи у домашньої тварини.
Лікувати лишай слід негайно і тільки з допомогою лікаря.
Можливо, вдасться обійтися простим дотриманням гігієни, або дієтою, а в складних випадках будуть необхідні мазі та інші призначення лікаря. Не варто самостійно без діагнозу спеціаліста починати лікування. Але ви зможете прискорити одужання наступними діями:
- прибрати на деякий час м’які іграшки і килими;
- білизну хворого дитини слід прати і прасувати окремо;
- кожний день дезінфікувати кімнату, в якій перебував заражений дитина, а так само іграшки, з якими він грав;
- частіше проводити заміну постільної білизни;
- не можна купати дитину;
- одягати хворого малюка слід в х/б одяг, що пропускає повітря і вбирає зайву вологу.
Джерела:
http://medictest.net/zdorovya-ditini/494-lishayi-u-ditey.html
http://mamovediya.com.ua/1589_profilaktika-lishayu-ou-ditey.html
Сказ: чого і коли боятися?
Що таке сказ?
Сказ — гостра контактна зоонозна інфекційна хвороба, яку спричинює нейротропний вірус(англ.Rabies virus) з родуLyssavirus. Характеризується розвитком своєрідного енцефалітуз смертельним пошкодженням центральної нервової системи (ЦНС).
Основні факти про сказ
На сьогодні сказ реєструють у 150 країнах та територіях світу. Сказ зустрічається на всіх континентах, окрім Антарктиди.
Хворобу не реєстрували в деяких острівних державах: Японії, Новій Зеландії, на Кіпрі, Мальті, а також у Скандинавії (Норвегії,Швеції,Фінляндії та Іберійському півострові (Іспанії та Португалії). Сказ ліквідували в природі на островах Британія, Ірландія, Ісландія.
Однак від нього щорічно гине понад 55 тисяч людей (в середньому 1 людина кожні 10 хвилин) і більше 1 млн тварин. 95% випадків смертей від сказу спостерігають в Африці та Азії. За даними ВООЗ при 99% випадків смертей людей від сказу джерелом інфекції є собаки. Близько 40% жертв укусів ймовірно скажених собак — діти віком до 15 років. Сказ собак потенційно загрожує більш ніж 3,3 мільярдів людей. Щорічно понад 15 мільйонів людей у світі отримують постконтактну профілактику для запобігання розвитку сказу. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), це дозволяє щорічно запобігти 327 000 випадків смерті від цієї хвороби.В Європі понад 30 років триває епізоотія сказу природного типу, основними джерелами якої є дикі м’ясоїдні тварини, головним чином,лисиці. З кінця 1990-х епіцентр сказу в Європі через високий рівень імунізації диких тварин в Західній та Центральній Європі перемістився на схід до Польщі,Хорватії,Російської Федерації,Білорусі, України, Латвії.
В останні роки в Україні епізоотична ситуація зі сказу значно погіршилась. Активні осередки природного типу цієї інфекції існують на всій території нашої держави, більшість яких реєструють у Чернігівській, Сумській, Полтавській, Харківській, Хмельницькій та Луганській областях. Відзначають підвищену захворюваність на сказ серед собак,котіві сільськогосподарських тварин, що, передусім, є показником епізоотичного неблагополуччя серед диких тварин. Ускладнює ситуацію зростання в населених пунктах кількості безпритульних собак і котів, неповне охоплення профілактичними щепленнями свійських тварин, порушення правил утримання їх власниками. Все це є передумовою формування осередків сказу міського типу. У зв’язку з погіршенням епізоотичної ситуації зі сказу збільшилась загроза виникнення і поширення цієї інфекції серед населення. Так, у нашій країні за медичною допомогою з приводу укусів тваринами щороку звертається близько 110 тисяч осіб, з них майже 20 тисяч отримують антирабічні щеплення. Вартість профілактичної вакцинації людей щорічно в Україні досягає 6 млндоларів. Протягом останніх років реєстрували поодинокі випадки захворювань на сказ серед людей.
Профілактика сказу
Що робити, коли дитину укусила тварина?
Якщо ваша дитина була укушена твариною, ретельно промийте рану спочатку чистою водою, а потім водою з милом.
Якщо це можливо, забезпечте ізоляцію і утримання тварини, щоб в подальшому ветеринар визначив наявність або відсутність у неї вірусу сказу.
Якщо у вас немає спеціального обладнання і навичок, не намагайтеся ловити скажену тварина – цим ви лише збільшите кількість укушених нею.
Якщо при спробі зловити тварину довелося вбити, то її мозок все одно повинен бути спрямований на перевірку з приводу наявності / відсутності вірусу сказу.
За тваринами, які здаються здоровими і були щеплені, треба спостерігати – чи не з’являться у них симптоми захворювання. Період спостереження повинен тривати не менше 10 днів. Якщо у тварини розвиваються симптоми сказу, то вона повинно бути вбита, а його мозок – спрямований на дослідження.
У будь-якому випадку, якщо вашу дитину вкусила тварина, необхідно звернутися до педіатра. Про всі укусах тварин слід повідомляти чиновникам з відділу охорони здоров’я, які зможуть сказати вам, чи представляє небезпеку укус даної тварини і яка в даний час епідеміологічна обстановка по сказу в вашому регіоні. Будь укус дикої тварини слід розглядати як величезний ризик щодо сказу, поки не доведено протилежне. Якщо кажан перебув в кімнаті, де ваша дитина спала або грала, ви повинні негайно повідомити про це вашому педіатра, навіть якщо ви не можете знайти місце укусу.
Після укусу, якщо ваш педіатр визначить, що тварина має високий ризик наявності сказу, лікар повинен негайно провести пасивну імунізацію – ввести дитині імуноглобулін (антитіла, які борються з хворобою) в шкіру навколо укусу. Одночасно педіатр повинен зробити дитині першу ін’єкцію вакциною проти сказу, яка буде стимулювати організм на вироблення власних антитіл проти інфекції. Ваша дитина повинна отримати серію з 5 щеплень протягом 4 тижнів.
Якщо тварина живе в будинку і здорова, педіатр попросить, щоб ви спостерігали за станом здоров’я вашої дитини і за поведінкою тварини. Педіатр почне вакцинацію, тільки якщо у тварини будуть ознаки наявності сказу.
Навчіть дитину, що необхідно уникати контакту з будь-якими бродячими і дикими тваринами. Малюк не повинен дражнити або будь-яким чином турбувати тварин. Також він не повинен досліджувати або грати з померлим тваринам, які він може знайти.
Ваш власний домашній вихованець повинен отримувати всі необхідні щеплення від сказу відповідно до рекомендацій вашого ветеринара.
Під час підготовки статті були використані матеріали:
http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs099/ru/
http://lib.komarovskiy.net/beshenstvo-chto-delat.html
http://oblvet.org.ua/novini/sche-raz-pro-skaz/
Останні коментарі